2016

Сторінка 3 з 3512345...20...Остання »

Тричі являлася любов

Ще зовсім недавно авторка нової п’єси Тетяна Іващенко написала на рукописах задіяним у виставі акторам: «Доброї роботи», — як уже на Камерній сцені Київського Національного драматичного театру імені Івана Франка прем’єра — «Таїна буття».
Ця вистава торкається найделікатнішої теми  — особистого життя Івана Франка. В одному з листів до свого друга Агатангела Кримського Франко писав: «Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом». Минуло 120 років, як вийшла у світ збірка «Зів’яле листя», але й досі тривають суперечки, кому присвячені ці пронизливі рядки: «Чого являєшся мені…». Котра з жінок — Ольга Рошкевич, Ольга Хоружинська, Целіна Зигмунтовська — була прообразом цього вірша та інших творів поета…
Український драматург Тетяна Іващенко звернулась то творчості Івана Франка не випадково, бо народилася на вулиці Івана Франка, і ще з дитинства задавалася питанням: хто такий Іван Франко?.. Власне, режисер-постановник Андрій Май і намагався розгадати таємницю буття. Перед постановкою п’єси спеціально їздив у село Нагуєвичі, де Іван Франко народився і провів своє дитинство, вивчав листи і реальні факти з життя поета та спілкувався з місцевими жителями.  Чи не тому так глядачі відчули глибинний філософський погляд Франка та місточок єднання історії і сьогодення.
Дмитро Чернов, у ролі молодого Франка, на сцені радіє, сміється, сперечається, а деколи мовчить. За нього каже вже літній поет — народний артист України Олег Шаварський. Але погляньмо на великі фотографії Івана Франка: усамітненого і з дружиною Ольгою, що поруч, на стіні.  Якусь мить, здалось, що на сцені справжній поет, саме так актор зміг наблизитися до образу. На початку вистави Дмитро Чернов зізнався, що тепер по-особливому сприймає лірику Івана Франка, зокрема «Спасибі тобі, моє сонечко», який став найулюбленішим віршем. Загалом актор багато дізнався для себе нового і незвіданого. Хоча б про те, що у Івана Франка в дитинстві було ще одне ім’я — Мирон, так називали батьки поета, щоб часом, коли прийде «нечиста» чи смерть, то заплутати сліди…
У когорті молодих акторів вистави Віри Зінєвіч та Анастасії Добриніної помічаємо поважнішого віку симпатичну дружину поета — Ольгу Хоружинську, яку майстерно зіграла народна артистка України Галина Яблонська. За словами Галини Гілярівни, у неї було велике бажання осмислити неординарну і дуже недооцінену людину. Якщо Тарас Шевченко — душа народу, то Іван франко — це інтелект народу. І якщо провести паралелі між роками, коли жив і творив поет, і сьогоденням, то зрозуміємо як перегукуються події  ще й політичного життя, коли Іван Франко боровся, щоб Україна була не у складі федерації, а самостійною державою.
Але повернімося на сцену, де звучить пісня про кохання, й Іван Франко в цю мить щасливий, і кожен повторює: «Людина творець свого щастя».
До речі,  в різні часи  «франківці» здійснили постановки творів  Івана Франка «Похорон», «Перехресні стежки», «Для домашнього вогнища», «Суд і полум’я».  Понад шість десятиліть на сцені — «Украдене щастя». Нині в репертуарі театру  йде «Увертюра до побачення» за новелою Івана Франка «Сойчине крило» у постановці режисера Андрія Приходька. Цією прем’єрою у 2002 році 19 січня була відкрита у театрі камерна сцена «театру у фойє», а 19 березня 2012-го «франківці» цією ж виставою відкривали Камерну сцену імені Сергія Данченка.
Сторінка 3 з 3512345...20...Остання »