Сцена з вистави “Втеча від реальності”.
Почесні Дипломи лауретів ІІ Регіонального фестивалю “На краю осені з Мельпоменою – 2013” отримали:
За перемогу в номінації “КРАЩІ КОСТЮМИ” —
художник Львівського академічного обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича Юлія Гнатенко у виставі “ВТЕЧА ВІД РЕАЛЬНОСТІ» Тетяни Іващенко;
За перемогу в номінації “КРАЩЕ ПЛАСТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ” —
Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича , вистава “ВТЕЧА ВІД РЕАЛЬНОСТІ” Тетяни Іващенко (режисер Влад Сорокін, балетмейстер Сергій Дмитрієв, директор театру Микола Гнатенко).
Всі переможці фестивалю тут:
http://kmmuzdram.at.ua/news/festival_info/2013-11-03-118
ДЕНЬ ДРУГИЙ: ТЕАТРАЛЬНО-ШОКОВА ТЕРАПІЯ
«Кажуть, що театр — діагностична модель суспільства. Додам, що кожен подібний фестиваль — це діагностична модель сучасного театру», — так образно розпочав свій аналіз творчого доробку другого фестивального дня член журі фестивалю, заслужений діяч мистецтв України, професор, член Національної спілки театральних діячів України Василь Неволов.
Цього разу пізно ввечері у малому залі Хмельницького обласного академічного муздрамтеатру ім. М. Старицького обговорювали одразу дві вистави — «Оскар і Рожева пані» Еріка-Емануїла Шмітта у постановці Дмитра Мельничука та у виконанні Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка і драму Тетяни Іващенко «Втеча від реальності» — роботу режисера-постановника Влада Сороківа, яку втілив на сцені Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича.
Кажучи про «Оскара…» волинян, голова журі народний артист України Олег Мосійчук зазначив, що загалом їхня постановка «зачіпає», а отже — є успішною. А Василь Неволов позитивно відгукнувся про гру акторів, естетику, концептуальний рівень вистави. Хоча й не обминув увагою деяких хиб у передачі щирості спілкування між головними дійовими особами.
Щодо «Втечі від реальності», то всі члени поважного журі були одностайними в думці: це передовсім — сміливий громадянський акт (у виставі ж бо йшлося про геть складне, моторошне явище сьогочасного суспільства — наркоманію). «Те, що ви так чесно, пристрасно заговорили на цю тему — велика справа», — мовив до всіх творців цього психологічно складного для сприйняття, але такого потрібного, виховного та повчального драматичного «трилера» професор В. Неволов. Він, як і пан О. Мосійчук, особливо відзначив високий рівень сценографії вистави, майстерність балету, який став справжньою окрасою сценічного дійства…
ВІДГУКИ ГЛЯДАЧІВ:
“…Друга вистава, яку ми бачили, Львівського театру імені Ю. Дрогобича “Втеча від реальності” — трагічна, але дуже потрібна. Якби наша молодь подивилася цю виставу, то чи мало стрималися б від спокуси спробувати на собі дію дурману…”.
З повагою Марія, підприємець
«Дивився «Втечу від реальності». Чув, як мої сусіди, хлопці, поряд шепталися: «Прикольно». А потім замовкли, мабуть, тому, що їм, як і мені, стало страшно, що таке може бути в нашому житті. Бережімо себе і своїх друзів, знайомих від страшного лиха, якими є наркотики!»
Ігор
«Учора разом із подругами, теж студентками, дивилася виставу «Втеча від реальності», яку до нас у Хмельницький привіз на фестиваль театр із Дрогобича. Боже, як страшно, до чого можуть довести наркотики! Люди одурманені тою гидотною, перестають бути людьми. Це вистава-застрога, вистава-попередження, вистава, яка ніби каже нам, молодим: зупиніться, поки не запізно! Бо втратите все, що маєте, а відтак — і саме життя. Театр зумів показати це дуже переконливо, вражають і сучасна музика до вистави, і костюми її учасників, і загалом оформлення сцени. Браво! Тепер піду на всі інші вистави фестивалю. Якщо, звісно, дістану квитки…»
Світлана, студентка