Ця фраза із вистави “Замовляю любов” за твором Тетяни Іващенко від Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Шевченка стала підсвідомим лейтмотивом мелодраматичної комедії. Постановку здійснила Ірина Стежка і представила її 19 листопада під час фестивалю “Тернопільські театрільні вечори. Дебют”.
“Чесно кажути, не очікую від фестивалю ні перемог, ні визнання. Просто насолоджуюся спілкуванням, процесом підготовки до показу. Трохи хвилююся, оскільки моя вистава розрахована на малу сцену, а сьогодні ми представляємо її на великій. Причому у нас не було жодної репетиції тут. Загалом час постановки зайняв півтори місяці, але в нас з об’єктивних обставин виникли певні перерви. У лютому ми розпочали роботу, а наприкінці червня завершили”, – розповіла пані Ірина.
Режисерка також зазначила, що на кожну репетицію вона спеціально приїжджала до Луцька з Києва. “Деяких акторів мені порекомендував художній керівник театру Петро Ластівка, деяких обрала сама. Мені захотілося трохи по-іншому подати цей твір. Акторка, яка мала грати головну героїню, старша на 20 років за ту, що ви побачите сьогодні. Бачачи мою постановку вона сама відмовилася від виконання ролі і стала моїм помічником. Вона хороша акторка і в майбутньому мені би хотілося з нею ще попрацювати”, – додала Ірина Стежка.
Потрібно відзначити, що насправді акторський склад для цієї комедії був підібраний досить вдало. Головна героїня – Віра Миколаївна (артистка Наталія Мельничук) – колишня дружина олігарха, приваблива жінка в літах. Спершу видається дещо дивакуватою, але згодом викликає у глядача щире співчуття, оскільки відкривається її покинутість, глибока самотність. Проте жінка міцно тримається за свої життєві переконання справжньої леді. І лише завдяки парі аферистів (Надя – акторка Ірина Маслюк, Кирило – актор Вячеслав Погудін), які трапляються у її житті, розуміє, що є зовсім інші цінності, свою жіночу сутність. Її давно покинув чоловік-олігарх, але Віра Миколаївна далі демонструє, що все гаразд у сім’ї, при першій ліпшій нагоді вмикає автовідповідач із записаним голосом свого колишнього благовірного. Донька живе за кордоном.
З розпуки жінка вирішила пошукати близькості і взаєморозуміння у чоловікові, що продає свою любов. Спершу її збила з пантелику його чоловіча грубість, відсутність гламурного шліфування, а згодом заворожила мрійливість і романтичність. Та після декількох миттєвостей щастя ілюзорного кохання настала жорстока реальність. У квартирі Віри Миколаївни зустрілися Кирило і її перукарка Надя. Аферисти переконали жінку у тому, що вони подружжя, в якого двоє дітей і син потребує грошей на операцію. Жертва віддала всі заощадження. З часом жінка зрозуміла, що її обманули. Та вона отримала розуміння того, що в її житті є рідні люди, які потребують уваги і любові, що життя “в рамках” не дає відчуття щастя, що правильність – не головна чеснота жінки.
Незважаючи на вікову різницю, пара головних героїв виглядала гармонійною. Несподіваними для тернопільських глядачів стали еротичні сцени, які при цьому не перейшли межу пристойності. Дещо розтягнутими були моменти, де актори йшли за лаштунки, а глядачі дивилися відезйомку буднів Києва. Хотілося, аби динамічна гра акторів не переривалася. Проте вдалі сцени і жарти тернополяни супроводжували оплесками.
Галерея №118. “Вистава «Замовляю любов»”
Фото: Яніна Чайківська