«ЕКСТЕЗІ-ЛЮБОВ»
Алла Підлужна.
У Луганському академічному українському музично-драматичному театрі відбулася прем’єра вистави «Екстезі» — любов» за п’єсою сучасного київського драматурга Тетяни Іващенко. Ця вистава — не єдина з переліку сучасної драматургії в репертуарній афіші, театр намагається приділяти увагу творчості сучасних авторів. І що цікаво, нова п’єса Т. Іващенко — вже друга в репертуарі луганського театру. Перед цим була поставлена сценічна історія сімейного життя і душевних страждань Івана Франка — драма «…Мені являлася любов». Постановку здійснив головний режисер театру Володимир Московченко, який зробив і музичне оформлення вистави, насичене запальними ритмами молодіжної дискотечної культури.
Ходи сюжету п’єси, тему якої можна емоційно означити запитанням — «наркотики — шлях до свободи?», рясніють детективними поворотами. Вбивства, журналістські розслідування, депутати, які багатіють на виробництві наркотиків і ратують за їх вільний обіг у країні, наркоділки, які тримають мережі розповсюджувачів і, мов маріонеток, смикають колись нормальних хлопчиків і дівчаток за їхні розбуджені низовинні інстинкти. Якийсь глобальний страшний експеримент над людською психікою.
Вистава має яскраву театральну форму, актори працюють у сучасній експансивній манері. Сценографічний образ вистави (художник Ірина Лубська) — дискотека з ілюзорним відчуттям вічного свята життя та майже відчутним бажанням персонажів бездумно марнувати час. Легкі платформи-трансформери здатні швидко змінити розташування, оперативно задають інший простір і створюють нові мізансцени, задаючи той темп і ритм, до якого ми вже привчені кліповим калейдоскопом змін візуальних картинок. У цьому дедалі швидшому темпі сценічного оповідання мов зосереджується прагнення героїв утекти від реальності, що їх наздоганяє (до речі, оригінальна назва драми Тетяни Іващенко звучить так — «Втеча від реальності»), уникнути того моменту зупинки, під час якого можлива твереза оцінка подій.