Ексцентрична комедія про те, як можна засобом рольових ігор в одному з Психотерапевтичних центрів позбутися внутрішніх комплексів, залікувати душевні рани чи забуті дитячі травми-спогади, стати впевненішим у собі і знайти ключ-розв’язку “усіх бід” свого життя. Головна мета цих “театрально-лікувальних” сеансів: допомогти клієнту спалити своє внутрішнє “сміття” і вийти з гри оновленим. На сцені нічого зайвого — символічний мінімалізм: величезні залізні бочки (очевидно для “спалювання” невгамовних переживань, проте вогню не буде), картонні коробки різних розмірів (наче відкладені і “запаковані” на потім роздуми), а також оголені без куліс і задників стіни сценічного простору (мов “оголені” душі клієнтів на прийомі у спеціаліста). Вся вистава існує на межі реальності і фантазій героїв (як казав Шекспір “Весь світ театр, а люди у ньому актори”), а один і той самий “терапевтичний” сюжет ігор щоразу разу набуває нових зовнішніх форм і змістів. Світ ілюзій, наче спогади з дитинства,  підсилений яскравими спецефектами — бульбашками, снігом, димом і хлопавками.

Шериф — Василь Баліцький.

На прем’єрі була присутня авторка — Тетяна Іващенко, яка опісля дякувала режисеру та акторам за оригінальне втілення її твору на сцені:
“Коли я приїжджаю до Львова, я не відчуваю себе гостем, адже вважаю себе людиною, котра вже тісно причетна до Вашого колективу. Велика дяка за дві вистави за моїми п’єсами, які йдуть у репертуарі Вашого прекрасного і дуже шанованого театру. Я щаслива, що своїми творами долучилася до історії Першого українського театру для дітей та юнацтва, адже тут свого часу працювало так багато знаменитих величних постатей. Іншими словами, для мене це велика честь співпрацювати з Вашим колективом. Переконана, що будь-який театр — це духовна цінність людства, це — храм, адже він ставить перед собою ті ж завдання, які ставить Господь. Тому всі, хто причетний до творення вистави— працюють в ім’я великої філософської ідеї”.
Нагадую, що п’єса “Empty trash (Спалюємо сміття)” написана 2007 року і це вже четверте її сценічне прочитання (поставлена у Київському Молодому театрі, Львівському театрі імені Леся Курбаса та Херсонському музично-драматичному імені Миколи Куліша).