Нищук Євген

Актор театру і кіно, нар. артист України (з 2015).

Театральні роботи: Сергій Єсенін у виставі “Мне тесно в имени моем…” (п’єса Тетяни Іващенко,  Академічна театральна майстерня “Сузір’я”).

Микола Вінграновський “Заповідне” театр поезії “Мушля”), Орфей “Орфей” (театр Атель 16), Реймон Асссо “Ассо і Піаф” (театр “Сузір’я”), моновистава “Момент кохання” (театр “Сузір’я”).
Фільмографія: “Фучжоу” (1993), “Острів любові” (1996), “Прощання з Каїром” (2002), “Братство” (2004), “Залізна сотня” (2004), “Владика Андрій” (2008), “Чудо” (2009).

Євген Нищук. Монологи

Театр „Сузір’я. Певний час я грав у театрі «Ательє 16», у театрі поезії «Мушля». Достатньо довгий час брав участь у різних проектах, будучи «вільним художником». На початку 90-х в Національній Опері проводились незабутні музично-поетичні вечори, присвячені письменникам, у яких був задіяний.

Тоді ж нинішній (художній керівник) театру «Сузір’я» Олексій Кужельний (який був моїм викладачем в інституті) запросив мене на виставу, — так я прийшов у театр. Згодом я зіграв Єсеніна у виставі «Мне тесно в имени своем», багато готувався до цієї ролі, перечитуючи матеріали про героя. Вистава розповідає про непросту історію кохання Айсидори Дункан та Сергія Єсеніна.

Режисер Володимир Борисюк помітив, що мої очі дуже схожі на Єсенінські, але не це головне. На десятій хвилині глядач забуває про колір очей чи волосся, перед ним — психотип, образ…

Євген НИЩУК – актор театру і кіно, заслужений артист України.
Театральні роботи: Сергій Єсенін “Мне тесно в имени моем” (театр “Сузір’я”), Микола Вінграновський “Заповідне” театр поезії “Мушля”), Орфей “Орфей” (театр Атель 16), Реймон Асссо “Ассо і Піаф” (театр “Сузір’я”), моновистава “Момент кохання” (театр “Сузір’я”).
Фільмографія: “Фучжоу” (1993), “Острів любові” (1996), “Прощання з Каїром” (2002), “Братство” (2004), “Залізна сотня” (2004), “Владика Андрій” (2008), “Чудо” (2009).

Інтерв’ю з актором надруковано в журналі “Главред” №24 (177), від 14 червня 2010 р.