Лариса ТРОЯНОВСЬКА: «Жінка — берегиня життя!»

 

Однією з найяскравіших постановок 2019−2020 років стала вистава «Сірі бджоли» за романом Андрія Куркова у Київському академічному драматичному театрі на Подолі. Багатьом глядачам запам’ятався образа Свєтки, який створила заслужена артистка України Лариса Трояновська. Сьогодні пані Лариса наш гість…

— Уже багато років Вас єднають дружні творчі стосунки з драматургом Тетяною Іващенко.

— Один з останніх наших спільних проєктів — вистава «Замовляю любов», яка і сьогодні представлена в репертуарі Театру на Подолі. Тут я граю разом з В’ячеславом Довженком та Іриною Грищенко. З цією постановкою ми побували на гастролях у Запоріжжі та Дніпрі. Працювали на тисячні зали, мали успіх.

Я поділяю погляди письменниці на життя, драматургію. Ставлю її на перше місце серед сучасних українських драматургів, для мене як актриси цікава її думка, цікаво все, що вона пише, висловлює, говорить.

Минулого року на день народження Івана Франка відбулася творча зустріч, де ми з колегою по сцені Володимиром Кузнецовим згадали виставу «Таїна буття», присвячену Каменяреві. Вистава і сьогодні дуже сучасна і гармонійна.

— Пригадайте, як створювалася вистава «Таїна буття».

— Хочу передусім добрим словом згадати драматурга і театрознавця Ярослава Верещака, який на жаль, минулого року помер. Саме він підтримав Тетяну Іващенко в усіх її творчих діяннях і спонукав до них. Був складною творчою особистістю, талановитою людиною. Саме він сказав Тетяні: «Чому ж не написати про наших великих людей, адже не маємо хороших вистав про Шевченка і Франка».

Я. Верещак вважав Тетяну Іващенко першопрохідцем сучасної української драматургії, яка народилася в 90-ті роки. Він був для неї невидимою підтримкою. Переймався, аби її п’єси включали до антологій, що видає Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

Коли Тетяна написала «Таїну буття», я тільки прийшла працювати в Театр на Подолі. Дуже хотіла, щоб роль Івана Франка зіграв саме Володимир Кузнецов. Тоді ще не знала, що він не володіє українською мовою. Володимир прочитав п’єсу, сказав, що згоден. Аби зіграти у виставі, вивчив українську. (Зараз Володимир Кузнецов грає у виставі «Сойчине крило» за п’єсою Івана Франка). Художній керівник нашого театру Віталій Малахов дав згоду на постановку. Поставив виставу Віталій Семеноцов. «Таїна буття» йшла багато років, виступали з нею у Львові, Івано-Франківську, Тернополі. А грати камерну виставу у тисячному залі непросто.

Я згадала про минулорічний показ «Таїни буття» в Національному музеї літератури. На нього завітала дружина Рональда Франка — Алла. Їй сподобалася вистава. Ми домовилися про подальшу співпрацю. Але, на жаль, дуже скоро після цього пані Алла померла.

А з Тетяною Іващенко у нас були й інші спільні проєкти. У Театрі на Подолі Ігор Славінський поставив виставу «Убив», а в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» я мала щастя грати у виставі «Мне тесно в имени твоем». Маємо інші творчі плани. Можливо один з них зможемо втілити в цьому році…

Вся стаття тут: https://i-ua.tv/culture/26784-larysa-toryanovska-zhinka-berehynia-zhyttia