“Лицар храму”

Сучасна притча. Моноп’єса про війну, лицарські чесноти, гідність, братовбивство, реінкарнацію душ…

2014 рік.

“П’єса про те — якщо людина має співчуття, вона не стане бездумно вбивати… Мій герой поступово усвідомлює, що стріляючи в іншого — він стріляє в самого себе. Мені хочеться донести думку про те, що всі люди на землі — байдуже, до яких народів належать, усі між собою — брати й сестри, а вбивство іншої людини слід вважати самогубством. П’єса нагадує про цінності гуманізму, в ній стверджується, що не можна піддаватися маніпулюванню, хай би хто це був — найкращий правитель, диктатор — ніхто не має права вирішувати за тебе твою долю, ні гроші, ні становище, ні посади, — людина сама повинна думати про високе, моральне, духовне і жити за цими моральними законами, а якщо казати простою мовою, кожен повинен думати і дбати про свого брата, свою сестру…

Нині перед людством стоять глобальні завдання — врятувати землю, екологію, рухати прогрес. А ділити планету за принципом власної переваги — це хибна, хвороблива психологія. Людям допоможе лише співчуття одне до одного. Формувати це високе розуміння здатне мистецтво театру, і я сподіваюся, що вистави за моїми п’єсами подарують глядачам оптимізм, естетичну насолоду, задоволення від спостерігання за сюжетними колізіями, дадуть надію на те, що сила мистецтва врятує світ!”.

З  інтерв’ю Тетяни Іващенко

2016 – Львівський обласний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич).

2016 – Херсонський обласний академічний музично-драматичний театрі ім. Миколи Куліша.